- приречений
- -а, -е.1) Дієприкм. пас. мин. ч. до приректи. || прире́чено, безос. присудк. сл.2) у знач. прикм.Якому загрожує неминуча смерть. || Підвладний смерті. || Який усвідомлює неминучість близької смерті. || Якому загрожує загибель, неминучість зникнення (про що-небудь). || на що, у сполуч. з ім. Якому загрожує неминучість чого-небудь (за знач. ім.). || на що, у сполуч. з ім. Який мусить постійно перебувати в якомусь стані, перев. негативному (за знач. ім.). || у знач. ім. прире́чений, -ного, ч. Той, якому загрожує або хто усвідомлює неминучість близької смерті, загибелі.3) у знач. прикм. Який виражає усвідомлення неминучості чого-небудь, безнадію.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.